1 А вярата е даване твърда увереност в ония неща, за които се надяваме, - убеждения за неща, които не се виждат.

А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

2 З ащото поради нея за старовременните <добре> се свидетелствуваше.

Бо нею засвідчені старші були.

3 С вяра разбираме, че световете са били създадени с Божието слово, тъй щото видимото не стана от видими неща.

Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

4 С вяра Авел принесе Богу жертва по-добра от Каиновата, чрез която за него се засвидетелствува, че е праведен, понеже Бог свидетелствува за даровете му; и чрез тая <вяра> той и след смъртта си още говори.

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

5 С вяра Енох бе преселен, за да не види смърт, и не се намираше, защото Бог го пресели; понеже преди неговото преселване беше засвидетелствувано за него, че е бил угоден на Бога.

Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

6 А без вяра не е възможно да се угоди Богу, защото който дохожда при Бога трябва да вярва, че има <Бог>, и <че> Той възнаграждава тия, които го търсят.

Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

7 С вяра Ное, предупреден <от Бога> за неща, които още не се виждаха, подбуден от страхопочитание, направи ковчег за спасение на дома си; чрез която <вяра> той осъди света и стана наследник на правдата, която е чрез вяра.

Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.

8 С вяра Авраам послуша, когато бе повикан да излезе <и да отиде> на едно място, което щеше да получи в наследство, и излезе без да знае къде отива.

Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

9 С вяра се засели в обещаната земя като в чужда, и живееше в шатри, както и Исаак и Яков, наследниците заедно с него на същото обещание.

Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,

10 З ащото очакваше града, който има <вечни> основи, на който архитект и строител е Бог.

бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.

11 С вяра и сама Сара доби сила да зачне в преминала възраст, понеже счете за верен Този, Който се бе обещал.

Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

12 З атова <само> от един човек, и той замъртвял, се народи <множество>, колкото небесните звезди и като крайморския пясък, който не може да се изброи.

Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

13 В сички тия умряха във вяра, тъй като не бяха получили <изпълнението на> обещанията; но ги видяха и поздравиха отдалеч, като изповядаха, че са чужденци и пришелци на земята.

Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

14 А ония, които говорят така, явно показват, че търсят <свое> отечество;

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

15 и ако наистина, <така говорейки>, са имали в ума си онова <отечество>, от което бяха излезли, намерили биха случай да се върнат.

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

16 Н о на дело желаят едно по-добро <отечество>, сиреч, небесното; затова Бог не се срамува от тях да се нарече техен Бог, защото им е приготвил град.

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

17 С вяра Авраам, когато го изпитваше Бог, принесе Исаака жертва, да! оня, който беше получил обещанията принасяше единородния си <син>, -

Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

18 о ня, комуто беше казано: "По Исаака ще се наименува твоето потомство",

що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

19 к ато разсъди, че Бог може да възкресява и от мъртвите, - отгдето по един начин <на възкресение> го и получи назад.

Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

20 С вяра Исаак благослови Якова и Исава даже за бъдещите неща.

Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.

21 С вяра Яков, на умиране, благослови всекиго от Иосифовите синове и поклони се <Богу подпирайки се> върху края на тоягата си.

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.

22 С вяра Иосиф, на умиране, спомена за излизането на израилтяните и даде поръчка за костите си.

Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.

23 С вяра, когато се роди Моисей, родителите му го криха три месеца, защото видяха, че бе красиво дете; и не се бояха от царската заповед,

Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.

24 С вяра Моисей, като стана на възраст, се отказа да се нарича син на фараоновата дъщеря

Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

25 и предпочете да страда с Божиите люде, а не да се наслаждава за кратко време на греха,

Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

26 к ато разсъди, че укорът за Христа е по-голямо богатство от египетските съкровища; защото гледаше на <бъдещата> награда.

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

27 С вяра напусна Египет, без да се бои от царския гняв; защото издържа, като <един, който> вижда Невидимия.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.

28 С вяра установи пасхата и поръсването с кръвта, за да се не допре до тях този, който погубваше първородните.

Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

29 С вяра <израилтяните> минаха през Червеното море като по сухо, на което като се опитаха и египтяните, издавиха се.

Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.

30 Ч рез вяра ерихонските стени паднаха след седмодневно обикаляне около тях.

Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.

31 С вяра Раав блудницата не погина заедно с непокорните, като прие съгледателите с мир.

Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.

32 И какво повече да кажа? Защото не ще ми стигне време да приказвам за Гедеона, Варака, Самсона и Иефтае, за Давида още и Самуила и пророците;

І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

33 к оито с вяра побеждаваха царства, раздаваха правда, получаваха обещания, затуляха устата на лъвове,

що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

34 у гасваха силата на огъня, избягваха острото на ножа, оздравяха от болести, ставаха силни във война, обръщаха в бяг чужди войски.

силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

35 Ж ени приемаха мъртвите си възкресени; а други бяха мъчени, защото, за да получат по-добро възкресение, те не приемаха да бъдат избавени.

жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

36 Д руги пък изпитваха присмехи и бичувания, а още и окови и тъмници;

а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

37 с камъни биваха убити, с трион претрити, с мъки мъчени; умираха заклани с нож, скитаха се в овчи и кози кожи и търпяха лишение, бедствия и страдания;

Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

38 т е, за които светът не беше достоен, се скитаха по пустините и планините, по пещерите и рововете на земята,

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

39 Н о всички тия, ако и да бяха засвидетелствувани чрез вярата им, <пак> не получиха <изпълнението на> обещанието,

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

40 д а не би да постигнат в съвършенство без нас; защото за нас Бог промисли нещо по-добро.

бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.