1 O s fariseus ouviram falar que Jesus estava fazendo e batizando mais discípulos do que João,

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

2 e mbora não fosse Jesus quem batizasse, mas os seus discípulos.

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

3 Q uando o Senhor ficou sabendo disso, saiu da Judéia e voltou uma vez mais à Galiléia.

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

4 E ra-lhe necessário passar por Samaria.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

5 A ssim, chegou a uma cidade de Samaria, chamada Sicar, perto das terras que Jacó dera a seu filho José.

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

6 H avia ali o poço de Jacó. Jesus, cansado da viagem, sentou-se à beira do poço. Isto se deu por volta do meio-dia.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

7 N isso veio uma mulher samaritana tirar água. Disse-lhe Jesus: “Dê-me um pouco de água”.

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

8 ( Os seus discípulos tinham ido à cidade comprar comida.)

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

9 A mulher samaritana lhe perguntou: “Como o senhor, sendo judeu, pede a mim, uma samaritana, água para beber?” (Pois os judeus não se dão bem com os samaritanos. )

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

10 J esus lhe respondeu: “Se você conhecesse o dom de Deus e quem lhe está pedindo água, você lhe teria pedido e ele lhe teria dado água viva”.

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

11 D isse a mulher: “O senhor não tem com que tirar água, e o poço é fundo. Onde pode conseguir essa água viva?

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

12 A caso o senhor é maior do que o nosso pai Jacó, que nos deu o poço, do qual ele mesmo bebeu, bem como seus filhos e seu gado?”

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

13 J esus respondeu: “Quem beber desta água terá sede outra vez,

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

14 m as quem beber da água que eu lhe der nunca mais terá sede. Ao contrário, a água que eu lhe der se tornará nele uma fonte de água a jorrar para a vida eterna”.

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

15 A mulher lhe disse: “Senhor, dê-me dessa água, para que eu não tenha mais sede, nem precise voltar aqui para tirar água”.

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

16 E le lhe disse: “Vá, chame o seu marido e volte”.

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

17 “ Não tenho marido”, respondeu ela. Disse-lhe Jesus: “Você falou corretamente, dizendo que não tem marido.

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

18 O fato é que você já teve cinco; e o homem com quem agora vive não é seu marido. O que você acabou de dizer é verdade”.

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

19 D isse a mulher: “Senhor, vejo que é profeta.

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

20 N ossos antepassados adoraram neste monte, mas vocês, judeus, dizem que Jerusalém é o lugar onde se deve adorar”.

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

21 J esus declarou: “Creia em mim, mulher: está próxima a hora em que vocês não adorarão o Pai nem neste monte, nem em Jerusalém.

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

22 V ocês, samaritanos, adoram o que não conhecem; nós adoramos o que conhecemos, pois a salvação vem dos judeus.

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

23 N o entanto, está chegando a hora, e de fato já chegou, em que os verdadeiros adoradores adorarão o Pai em espírito e em verdade. São estes os adoradores que o Pai procura.

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

24 D eus é espírito, e é necessário que os seus adoradores o adorem em espírito e em verdade”.

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

25 D isse a mulher: “Eu sei que o Messias (chamado Cristo) está para vir. Quando ele vier, explicará tudo para nós”.

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

26 E ntão Jesus declarou: “Eu sou o Messias! Eu, que estou falando com você”. Os Discípulos Voltam da Cidade

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

27 N aquele momento os seus discípulos voltaram e ficaram surpresos ao encontrá-lo conversando com uma mulher. Mas ninguém perguntou: “Que queres saber?” ou: “Por que estás conversando com ela?”

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

28 E ntão, deixando o seu cântaro, a mulher voltou à cidade e disse ao povo:

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

29 “ Venham ver um homem que me disse tudo o que tenho feito. Será que ele não é o Cristo?”

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

30 E ntão saíram da cidade e foram para onde ele estava.

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

31 E nquanto isso, os discípulos insistiam com ele: “Mestre, come alguma coisa”.

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

32 M as ele lhes disse: “Tenho algo para comer que vocês não conhecem”.

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

33 E ntão os seus discípulos disseram uns aos outros: “Será que alguém lhe trouxe comida?”

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

34 D isse Jesus: “A minha comida é fazer a vontade daquele que me enviou e concluir a sua obra.

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

35 V ocês não dizem: ‘Daqui a quatro meses haverá a colheita’? Eu lhes digo: Abram os olhos e vejam os campos! Eles estão maduros para a colheita.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

36 A quele que colhe já recebe o seu salário e colhe fruto para a vida eterna, de forma que se alegram juntos o que semeia e o que colhe.

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

37 A ssim é verdadeiro o ditado: ‘Um semeia, e outro colhe’.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

38 E u os enviei para colherem o que vocês não cultivaram. Outros realizaram o trabalho árduo, e vocês vieram a usufruir do trabalho deles”. Muitos Samaritanos Crêem

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

39 M uitos samaritanos daquela cidade creram nele por causa do seguinte testemunho dado pela mulher: “Ele me disse tudo o que tenho feito”.

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

40 A ssim, quando se aproximaram dele, os samaritanos insistiram em que ficasse com eles, e ele ficou dois dias.

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

41 E por causa da sua palavra, muitos outros creram.

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

42 E disseram à mulher: “Agora cremos não somente por causa do que você disse, pois nós mesmos o ouvimos e sabemos que este é realmente o Salvador do mundo”. Jesus Cura o Filho de um Oficial

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

43 D epois daqueles dois dias, ele partiu para a Galiléia.

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

44 ( O próprio Jesus tinha afirmado que nenhum profeta tem honra em sua própria terra.)

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

45 Q uando chegou à Galiléia, os galileus deram-lhe boas-vindas. Eles tinham visto tudo o que ele fizera em Jerusalém, por ocasião da festa da Páscoa, pois também haviam estado lá.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

46 M ais uma vez ele visitou Caná da Galiléia, onde tinha transformado água em vinho. E havia ali um oficial do rei, cujo filho estava doente em Cafarnaum.

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

47 Q uando ele ouviu falar que Jesus tinha chegado à Galiléia, vindo da Judéia, procurou-o e suplicou-lhe que fosse curar seu filho, que estava à beira da morte.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

48 D isse-lhe Jesus: “Se vocês não virem sinais e maravilhas, nunca crerão”.

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

49 O oficial do rei disse: “Senhor, vem, antes que o meu filho morra!”

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

50 J esus respondeu: “Pode ir. O seu filho continuará vivo”. O homem confiou na palavra de Jesus e partiu.

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

51 E stando ele ainda a caminho, seus servos vieram ao seu encontro com notícias de que o menino estava vivo.

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

52 Q uando perguntou a que horas o seu filho tinha melhorado, eles lhe disseram: “A febre o deixou ontem, à uma hora da tarde ”.

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

53 E ntão o pai constatou que aquela fora exatamente a hora em que Jesus lhe dissera: “O seu filho continuará vivo”. Assim, creram ele e todos os de sua casa.

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

54 E sse foi o segundo sinal miraculoso que Jesus realizou, depois que veio da Judéia para a Galiléia.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.