1 E ntão Jesus começou a lhes falar por parábolas: “Certo homem plantou uma vinha, colocou uma cerca ao redor dela, cavou um tanque para prensar as uvas e construiu uma torre. Depois arrendou a vinha a alguns lavradores e foi fazer uma viagem.

І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

2 N a época da colheita, enviou um servo aos lavradores, para receber deles parte do fruto da vinha.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.

3 M as eles o agarraram, o espancaram e o mandaram embora de mãos vazias.

Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.

4 E ntão enviou-lhes outro servo; e lhe bateram na cabeça e o humilharam.

І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.

5 E enviou ainda outro, o qual mataram. Enviou muitos outros; em alguns bateram, a outros mataram.

Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.

6 “ Faltava-lhe ainda um para enviar: seu filho amado. Por fim o enviou, dizendo: ‘A meu filho respeitarão’.

І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!

7 “ Mas os lavradores disseram uns aos outros: ‘Este é o herdeiro. Venham, vamos matá-lo, e a herança será nossa’.

А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!

8 A ssim eles o agarraram, o mataram e o lançaram para fora da vinha.

І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...

9 “ O que fará então o dono da vinha? Virá e matará aqueles lavradores e dará a vinha a outros.

Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.

10 V ocês nunca leram esta passagem das Escrituras? “‘A pedra que os construtores rejeitaram tornou-se a pedra angular;

Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

11 i sso vem do Senhor, e é algo maravilhoso para nós’ ”.

Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.

12 E ntão começaram a procurar um meio de prendê-lo, pois perceberam que era contra eles que ele havia contado aquela parábola. Mas tinham medo da multidão; por isso o deixaram e foram embora. O Pagamento de Imposto a César

І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.

13 M ais tarde enviaram a Jesus alguns dos fariseus e herodianos para o apanharem em alguma coisa que ele dissesse.

І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.

14 E stes se aproximaram dele e disseram: “Mestre, sabemos que és íntegro e que não te deixas influenciar por ninguém, porque não te prendes à aparência dos homens, mas ensinas o caminho de Deus conforme a verdade. É certo pagar imposto a César ou não?

Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?

15 D evemos pagar ou não?” Mas Jesus, percebendo a hipocrisia deles, perguntou: “Por que vocês estão me pondo à prova? Tragam-me um denário para que eu o veja”.

А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.

16 E les lhe trouxeram a moeda, e ele lhes perguntou: “De quem é esta imagem e esta inscrição?” “De César”, responderam eles.

І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.

17 E ntão Jesus lhes disse: “Dêem a César o que é de César e a Deus o que é de Deus”. E ficaram admirados com ele. A Realidade da Ressurreição

Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...

18 D epois os saduceus, que dizem que não há ressurreição, aproximaram-se dele com a seguinte questão:

І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:

19 “ Mestre, Moisés nos deixou escrito que, se um homem morrer e deixar mulher sem filhos, seu irmão deverá casar-se com a viúva e ter filhos para seu irmão.

Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.

20 H avia sete irmãos. O primeiro casou-se e morreu sem deixar filhos.

Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.

21 O segundo casou-se com a viúva, mas também morreu sem deixar filhos. O mesmo aconteceu com o terceiro.

Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.

22 N enhum dos sete deixou filhos. Finalmente, morreu também a mulher.

І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.

23 N a ressurreição, de quem ela será esposa, visto que os sete foram casados com ela?”

А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

24 J esus respondeu: “Vocês estão enganados!, pois não conhecem as Escrituras nem o poder de Deus!

Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?

25 Q uando os mortos ressuscitam, não se casam nem são dados em casamento, mas são como os anjos nos céus.

Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.

26 Q uanto à ressurreição dos mortos, vocês não leram no livro de Moisés, no relato da sarça, como Deus lhe disse: ‘Eu sou o Deus de Abraão, o Deus de Isaque e o Deus de Jacó’ ?

Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,

27 E le não é Deus de mortos, mas de vivos. Vocês estão muito enganados!” O Maior Mandamento

Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.

28 U m dos mestres da lei aproximou-se e os ouviu discutindo. Notando que Jesus lhes dera uma boa resposta, perguntou-lhe: “De todos os mandamentos, qual é o mais importante?”

А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?

29 R espondeu Jesus: “O mais importante é este: ‘Ouve, ó Israel, o Senhor, o nosso Deus, o Senhor é o único Senhor.

Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.

30 A me o Senhor, o seu Deus, de todo o seu coração, de toda a sua alma, de todo o seu entendimento e de todas as suas forças’.

І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!

31 O segundo é este: ‘Ame o seu próximo como a si mesmo’. Não existe mandamento maior do que estes”.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!

32 “ Muito bem, mestre”, disse o homem. “Estás certo ao dizeres que Deus é único e que não existe outro além dele.

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,

33 A má-lo de todo o coração, de todo o entendimento e de todas as forças, e amar ao próximo como a si mesmo é mais importante do que todos os sacrifícios e ofertas”.

і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!

34 V endo que ele tinha respondido sabiamente, Jesus lhe disse: “Você não está longe do Reino de Deus”. Daí por diante ninguém mais ousava lhe fazer perguntas. O Cristo é Senhor de Davi

Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.

35 E nsinando no templo, Jesus perguntou: “Como os mestres da lei dizem que o Cristo é filho de Davi?

Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?

36 O próprio Davi, falando pelo Espírito Santo, disse: “‘O Senhor disse ao meu Senhor: Senta-te à minha direita até que eu ponha os teus inimigos debaixo de teus pés’.

Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

37 O próprio Davi o chama ‘Senhor’. Como pode, então, ser ele seu filho?” E a grande multidão o ouvia com prazer.

Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.

38 A o ensinar, Jesus dizia: “Cuidado com os mestres da lei. Eles fazem questão de andar com roupas especiais, de receber saudações nas praças

Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,

39 e de ocupar os lugares mais importantes nas sinagogas e os lugares de honra nos banquetes.

і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,

40 E les devoram as casas das viúvas, e, para disfarçar, fazem longas orações. Esses receberão condenação mais severa!” A Oferta da Viúva

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

41 J esus sentou-se em frente do lugar onde eram colocadas as contribuições, e observava a multidão colocando o dinheiro nas caixas de ofertas. Muitos ricos lançavam ali grandes quantias.

І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.

42 E ntão, uma viúva pobre chegou-se e colocou duas pequeninas moedas de cobre, de muito pouco valor.

І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.

43 C hamando a si os seus discípulos, Jesus declarou: “Afirmo-lhes que esta viúva pobre colocou na caixa de ofertas mais do que todos os outros.

І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.

44 T odos deram do que lhes sobrava; mas ela, da sua pobreza, deu tudo o que possuía para viver”.

Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...