1 С лова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Думите на Маасовия цар Лемуил, Които го поучи майка му: -

2 Щ о, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Що, сине мой? и що, сине на утробата ми? И що, сине на моите обреци?

3 Н е давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Не давай силата си на жените, Нито пътищата си на тези, които погубват царете.

4 Н е царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

Не е за царете, Лемуиле, не е за царете да пият вино, Нито за князете да кажат: Где е спиртното питие?

5 щ об не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Да не би, като се напият, да забравят закона И да онеправдаят угнетяваните.

6 Д айте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

Давайте спиртно питие на оня, който загива И вино на огорчения духом.

7 в ін вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

За да пие и да забрави сиромашията си, И да не помни вече окаяността си.

8 В ідкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Отваряй устата си за безгласния, За делото на всички, които загиват;

9 В ідкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Отваряй устата си, съди справедливо. И раздавай правосъдие на сиромаха и немотния.

10 Х то жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Кой може да намери добродетелна жена? Защото тя е много по-ценна от скъпоценни камъни.

11 д овіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Сърцето на мъжа й уповава на нея; И не ще му липсва печалба.

12 В она чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Тя ще му донася добро, а не зло, През всичките дни на живота си.

13 Ш укає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Търси вълна и лен, И работи с ръцете си това що й е угодно.

14 В она, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

Тя е като търговските кораби, - Донася храната си от далеч.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

При това, става докле е още нощ, И дава храна на дома си, И определената работа на слугините си.

16 П ро поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Разглежда нива, и я купува; От плода на ръцете си сади лозе.

17 В она підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Опасва кръста си със сила И уякчава мишците си.

18 В она розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Като схваща, че търгуването и е полезно. Светилникът й не угасва през нощта.

19 В она руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Туря ръцете си на вретеното, И държи в ръката си хурката.

20 Д олоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Отваря ръката си на сиромасите, Да! простира ръцете си към немотните.

21 Х олоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Не се бои от снега за дома си; Защото всичките й домашни са облечени с двойни дрехи.

22 К илими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Прави си завивки от дамаска; Облеклото и е висон и морав плат.

23 Ч оловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Мъжът и е познат в портите, Когато седи между местните старейшини.

24 Т онку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Тя тъче ленено платно и го продава, И доставя пояси на търговците;

25 С ила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Сила и достолепие са облеклото й; И тя гледа весело към бъдещето.

26 С вої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Отваря устата си с мъдрост, И законът на езика й е благ.

27 Д оглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Добре внимава в управлението на дома си, И хляб на леност не яде.

28 У стають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

Чадата й стават и я ублажават; И мъжът й я хвали казвайки:

29 Б агато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

Много дъщери са се държали достойно, Но ти надмина всичките.

30 К раса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Прелестта е измамлива и красотата е лъх; Но жена, която се бои от Господа, тя ще бъде похвалена.

31 Д айте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Дайте й от плода на ръцете й, И делата й нека я хвалят в портите.