1 С лова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

The words of king Lemuel, the prophecy that his mother taught him.

2 Щ о, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

What, my son? and what, the son of my womb? and what, the son of my vows?

3 Н е давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Give not thy strength unto women, nor thy ways to that which destroyeth kings.

4 Н е царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

It is not for kings, O Lemuel, it is not for kings to drink wine; nor for princes strong drink:

5 щ об не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Lest they drink, and forget the law, and pervert the judgment of any of the afflicted.

6 Д айте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

Give strong drink unto him that is ready to perish, and wine unto those that be of heavy hearts.

7 в ін вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

Let him drink, and forget his poverty, and remember his misery no more.

8 В ідкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Open thy mouth for the dumb in the cause of all such as are appointed to destruction.

9 В ідкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Open thy mouth, judge righteously, and plead the cause of the poor and needy.

10 Х то жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Who can find a virtuous woman? for her price is far above rubies.

11 д овіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

The heart of her husband doth safely trust in her, so that he shall have no need of spoil.

12 В она чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

She will do him good and not evil all the days of her life.

13 Ш укає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

She seeketh wool, and flax, and worketh willingly with her hands.

14 В она, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

She is like the merchants' ships; she bringeth her food from afar.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

She riseth also while it is yet night, and giveth meat to her household, and a portion to her maidens.

16 П ро поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

She considereth a field, and buyeth it: with the fruit of her hands she planteth a vineyard.

17 В она підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

She girdeth her loins with strength, and strengtheneth her arms.

18 В она розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

She perceiveth that her merchandise is good: her candle goeth not out by night.

19 В она руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

She layeth her hands to the spindle, and her hands hold the distaff.

20 Д олоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

She stretcheth out her hand to the poor; yea, she reacheth forth her hands to the needy.

21 Х олоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

She is not afraid of the snow for her household: for all her household are clothed with scarlet.

22 К илими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

She maketh herself coverings of tapestry; her clothing is silk and purple.

23 Ч оловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Her husband is known in the gates, when he sitteth among the elders of the land.

24 Т онку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

She maketh fine linen, and selleth it; and delivereth girdles unto the merchant.

25 С ила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Strength and honour are her clothing; and she shall rejoice in time to come.

26 С вої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

She openeth her mouth with wisdom; and in her tongue is the law of kindness.

27 Д оглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

She looketh well to the ways of her household, and eateth not the bread of idleness.

28 У стають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

Her children arise up, and call her blessed; her husband also, and he praiseth her.

29 Б агато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

Many daughters have done virtuously, but thou excellest them all.

30 К раса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Favour is deceitful, and beauty is vain: but a woman that feareth the Lord, she shall be praised.

31 Д айте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Give her of the fruit of her hands; and let her own works praise her in the gates.