1 С ин мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

Un fiu înţelept ascultă învăţătura tatălui său, dar batjocoritorul n'ascultă mustrarea. -

2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

Prin rodul gurii ai parte de bine, dar cei stricaţi au parte de sîlnicie. -

3 Х то уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

Cine-şi păzeşte gura, îşi păzeşte sufletul; cine-şi deschide buzele mari aleargă spre pieirea lui. -

4 П ожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

Leneşul doreşte mult, şi totuş, n'are nimic, dar cei harnici se satură. -

5 Н енавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

Cel neprihănit urăşte cuvintele mincinoase, dar cel rău se face urît şi se acoperă de ruşine. -

6 П раведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

Neprihănirea păzeşte pe cel nevinovat, dar răutatea aduce pierzarea păcătosului. -

7 Д ехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

Unul face pe bogatul, şi n'are nimic, altul face pe săracul, şi are totuş mari avuţii, -

8 В икуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

Omul cu bogăţia lui îşi răscumpără viaţa, dar săracul n'ascultă mustrarea. -

9 С вітло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

Lumina celor neprihăniţi arde voioasă, dar candela celor răi se stinge. -

10 Т ільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

Prin mîndrie se aţîţă numai certuri, dar înţelepciunea este cu cel ce ascultă sfaturile. -

11 Б агатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

Bogăţia cîştigată fără trudă scade, dar ce se strînge încetul cu încetul, creşte. -

12 З адовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

O nădejde amînată îmbolnăveşte inima, dar o dorinţă împlinită este un pom de viaţă. -

13 Х то погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

Cine nesocoteşte Cuvîntul Domnului se pierde, dar cine se teme de poruncă este răsplătit. -

14 Н аука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

Învăţătura înţeleptului este un izvor de viaţă, ca să abată pe om din cursele morţii. -

15 Д обрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

O minte sănătoasă cîştigă bunăvoinţă, dar calea celor stricaţi este pietroasă. -

16 К ожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

Orice om chibzuit lucrează cu cunoştinţă, dar nebunul îşi dă la iveală nebunia. -

17 Б езбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

Un sol rău cade în nenorocire, dar un sol credincios aduce tămăduire. -

18 Х то ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

Sărăcia şi ruşinea sînt partea celui ce leapădă certarea, dar cel ce ia seama la mustrare este pus în cinste. -

19 В иконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

Împlinirea unei dorinţe este dulce sufletului, dar celor nebuni le este urît să se lase de rău. -

20 Х то з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

Cine umblă cu înţelepţii se face înţelept, dar cui îi place să se însoţească cu nebunii o duce rău. -

21 Г рішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

Nenorocirea urmăreşte pe cei ce păcătuiesc, dar cei neprihăniţi vor fi răsplătiţi cu fericire.

22 Д обрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

Omul de bine lasă moştenitori pe copiii copiilor săi, dar bogăţiile păcătosului sînt păstrate pentru cel neprihănit. -

23 У богому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

Ogorul pe care -l desţelineşte săracul dă o hrană îmbelşugată, dar mulţi pier din pricina nedreptăţii lor. -

24 Х то стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Cine cruţă nuiaua, urăşte pe fiul său, dar cine -l iubeşte, îl pedepseşte îndată. -

25 П раведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Cel neprihănit mănîncă pînă se satură, dar pîntecele celor răi duce lipsă. -