1 М ій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

“My spirit is broken, My days are extinguished, The grave is ready for me.

2 Д ійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Are not mockers with me? And does not my eye dwell on their provocation?

3 П оклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

“Now put down a pledge for me with Yourself. Who is he who will shake hands with me?

4 Б о від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

For You have hidden their heart from understanding; Therefore You will not exalt them.

5 В ін призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

He who speaks flattery to his friends, Even the eyes of his children will fail.

6 В ін поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

“But He has made me a byword of the people, And I have become one in whose face men spit.

7 З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

My eye has also grown dim because of sorrow, And all my members are like shadows.

8 П раведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Upright men are astonished at this, And the innocent stirs himself up against the hypocrite.

9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Yet the righteous will hold to his way, And he who has clean hands will be stronger and stronger.

10 А ле всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

“But please, come back again, all of you, For I shall not find one wise man among you.

11 М ої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

My days are past, My purposes are broken off, Even the thoughts of my heart.

12 в они мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

They change the night into day; ‘The light is near,’ they say, in the face of darkness.

13 Я кщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

If I wait for the grave as my house, If I make my bed in the darkness,

14 Д о гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

If I say to corruption, ‘You are my father,’ And to the worm, ‘You are my mother and my sister,’

15 Д е ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

Where then is my hope? As for my hope, who can see it?

16 Д о шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

Will they go down to the gates of Sheol? Shall we have rest together in the dust?”