1 П салом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

¿Por qué, oh Dios, nos has desechado para siempre? ¿Por qué se ha encendido tu furor contra las ovejas de tu prado?

2 С погадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Acuérdate de tu congregación, la que adquiriste desde tiempos antiguos, La que redimiste para hacerla la tribu de tu herencia; Este monte de Sion, donde has habitado.

3 п ідійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Dirige tus pasos a los asolamientos eternos, A todo el mal que el enemigo ha hecho en el santuario.

4 Р евіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Tus enemigos vociferan en medio de tus asambleas; Han puesto sus divisas por señales.

5 в иглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Se parecen a los que levantan El hacha en medio de tupido bosque.

6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Y ahora con hachas y martillos Han quebrado todas sus entalladuras.

7 С вятиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Han puesto a fuego tu santuario, Han profanado el tabernáculo de tu nombre, echándolo a tierra.

8 С казали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Dijeron en su corazón: Destruyámoslos de una vez; Han quemado todas las sinagogas de Dios en la tierra.

9 Н аших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

No vemos ya nuestras señales; No hay más profeta, Ni entre nosotros hay quien sepa hasta cuándo.

10 А ж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

¿Hasta cuándo, oh Dios, nos afrentará el angustiador? ¿Ha de blasfemar el enemigo perpetuamente tu nombre?

11 Д ля чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

¿Por qué retraes tu mano? ¿Por qué escondes tu diestra en tu seno?

12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Pero Dios es mi rey desde tiempo antiguo; El que obra salvación en medio de la tierra.

13 Р озділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Dividiste el mar con tu poder; Quebrantaste cabezas de monstruos en las aguas.

14 Т и левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Magullaste las cabezas del leviatán, Y lo diste por comida a los moradores del desierto.

15 Т и був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Abriste la fuente y el río; Secaste ríos impetuosos.

16 Т вій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Tuyo es el día, tuya también es la noche; Tú estableciste la luna y el sol.

17 в сі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Tú fijaste todos los términos de la tierra; El verano y el invierno tú los formaste.

18 П ам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Acuérdate de esto: que el enemigo ha afrentado a Jehová, Y pueblo insensato ha blasfemado tu nombre.

19 Н е віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

No entregues a las fieras el alma de tu tórtola, Y no olvides para siempre la congregación de tus afligidos.

20 С поглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Mira al pacto, Porque los lugares tenebrosos de la tierra están llenos de habitaciones de violencia.

21 Н ехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

No vuelva avergonzado el abatido; El afligido y el menesteroso alabarán tu nombre.

22 В стань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Levántate, oh Dios, aboga tu causa; Acuérdate de cómo el insensato te injuria cada día.

23 Н е забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

No olvides las voces de tus enemigos; El alboroto de los que se levantan contra ti sube continuamente. Dios abate al malo y exalta al justo Al músico principal; sobre No destruyas. Salmo de Asaf. Cántico.