1 ( 可 拉 後 裔 的 訓 誨 詩 , 交 與 伶 長 。 ) 神 啊 , 我 的 心 切 慕 你 , 如 鹿 切 慕 溪 水 。
Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
2 我 的 心 渴 想 神 , 就 是 永 生 神 ; 我 幾 時 得 朝 見 神 呢 ?
(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
3 我 晝 夜 以 眼 淚 當 飲 食 ; 人 不 住 地 對 我 說 : 你 的 神 在 哪 裡 呢 ?
(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
4 我 從 前 與 眾 人 同 往 , 用 歡 呼 稱 讚 的 聲 音 領 他 們 到 神 的 殿 裡 , 大 家 守 節 。 我 追 想 這 些 事 , 我 的 心 極 其 悲 傷 。
(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
5 我 的 心 哪 , 你 為 何 憂 悶 ? 為 何 在 我 裡 面 煩 躁 ? 應 當 仰 望 神 , 因 他 笑 臉 幫 助 我 ; 我 還 要 稱 讚 他 。
(42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
6 我 的 神 啊 , 我 的 心 在 我 裡 面 憂 悶 , 所 以 我 從 約 但 地 , 從 黑 門 嶺 , 從 米 薩 山 記 念 你 。
(42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
7 你 的 瀑 布 發 聲 , 深 淵 就 與 深 淵 響 應 ; 你 的 波 浪 洪 濤 漫 過 我 身 。
(42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
8 白 晝 , 耶 和 華 必 向 我 施 慈 愛 ; 黑 夜 , 我 要 歌 頌 禱 告 賜 我 生 命 的 神 。
(42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
9 我 要 對 神 ─ 我 的 磐 石 說 : 你 為 何 忘 記 我 呢 ? 我 為 何 因 仇 敵 的 欺 壓 時 常 哀 痛 呢 ?
(42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
10 我 的 敵 人 辱 罵 我 , 好 像 打 碎 我 的 骨 頭 , 不 住 地 對 我 說 : 你 的 神 在 哪 裡 呢 ?
(42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
11 我 的 心 哪 , 你 為 何 憂 悶 ? 為 何 在 我 裡 面 煩 躁 ? 應 當 仰 望 神 , 因 我 還 要 稱 讚 他 。 他 是 我 臉 上 的 光 榮 ( 原 文 是 幫 助 ) , 是 我 的 神 。
(42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!