1 ( 30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
摩 西 曉 諭 以 色 列 各 支 派 的 首 領 說 : 耶 和 華 所 吩 咐 的 乃 是 這 樣 :
2 ( 30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
人 若 向 耶 和 華 許 願 或 起 誓 , 要 約 束 自 己 , 就 不 可 食 言 , 必 要 按 口 中 所 出 的 一 切 話 行 。
3 ( 30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
女 子 年 幼 、 還 在 父 家 的 時 候 , 若 向 耶 和 華 許 願 , 要 約 束 自 己 ,
4 ( 30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
他 父 親 也 聽 見 他 所 許 的 願 並 約 束 自 己 的 話 , 卻 向 他 默 默 不 言 , 他 所 許 的 願 並 約 束 自 己 的 話 就 都 要 為 定. 。
5 ( 30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
但 他 父 親 聽 見 的 日 子 若 不 應 承 他 所 許 的 願 和 約 束 自 己 的 話 , 就 都 不 得 為 定 ; 耶 和 華 也 必 赦 免 他 , 因 為 他 父 親 不 應 承 。
6 ( 30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
他 若 出 了 嫁 , 有 願 在 身 , 或 是 口 中 出 了 約 束 自 己 的 冒 失 話 ,
7 ( 30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.
他 丈 夫 聽 見 的 日 子 , 卻 向 他 默 默 不 言 , 他 所 許 的 願 並 約 束 自 己 的 話 就 都 要 為 定 。
8 ( 30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
但 他 丈 夫 聽 見 的 日 子 , 若 不 應 承 , 就 算 廢 了 他 所 許 的 願 和 他 出 口 約 束 自 己 的 冒 失 話 ; 耶 和 華 也 必 赦 免 他 。
9 ( 30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.
寡 婦 或 是 被 休 的 婦 人 所 許 的 願 , 就 是 他 約 束 自 己 的 話 , 都 要 為 定 。
10 ( 30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
他 若 在 丈 夫 家 裡 許 了 願 或 起 了 誓 , 約 束 自 己 ,
11 ( 30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.
丈 夫 聽 見 , 卻 向 他 默 默 不 言 , 也 沒 有 不 應 承 , 他 所 許 的 願 並 約 束 自 己 的 話 就 都 要 為 定 。
12 ( 30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.
丈 夫 聽 見 的 日 子 , 若 把 這 兩 樣 全 廢 了 , 婦 人 口 中 所 許 的 願 或 是 約 束 自 己 的 話 就 都 不 得 為 定 , 因 他 丈 夫 已 經 把 這 兩 樣 廢 了 ; 耶 和 華 也 必 赦 免 他 。
13 ( 30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.
凡 他 所 許 的 願 和 刻 苦 約 束 自 己 所 起 的 誓 , 他 丈 夫 可 以 堅 定 , 也 可 以 廢 去 。
14 ( 30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
倘 若 他 丈 夫 天 天 向 他 默 默 不 言 , 就 算 是 堅 定 他 所 許 的 願 和 約 束 自 己 的 話 ; 因 丈 夫 聽 見 的 日 子 向 他 默 默 不 言 , 就 使 這 兩 樣 堅 定 。
15 ( 30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
但 他 丈 夫 聽 見 以 後 , 若 使 這 兩 樣 全 廢 了 , 就 要 擔 當 婦 人 的 罪 孽 。
16 ( 30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.
這 是 丈 夫 待 妻 子 , 父 親 待 女 兒 , 女 兒 年 幼 、 還 在 父 家 , 耶 和 華 所 吩 咐 摩 西 的 律 例 。