Йов 29 ~ 約 伯 記 29

picture

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

約 伯 又 接 著 說 :

2 О , коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,

惟 願 我 的 景 況 如 從 前 的 月 份 , 如 神 保 守 我 的 日 子 。

3 к оли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,

那 時 他 的 燈 照 在 我 頭 上 ; 我 藉 他 的 光 行 過 黑 暗 。

4 я к був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,

我 願 如 壯 年 的 時 候 : 那 時 我 在 帳 棚 中 , 神 待 我 有 密 友 之 情 ;

5 к оли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,

全 能 者 仍 與 我 同 在 ; 我 的 兒 女 都 環 繞 我 。

6 к оли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...

奶 多 可 洗 我 的 腳 ; 磐 石 為 我 出 油 成 河 。

7 К оли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,

我 出 到 城 門 , 在 街 上 設 立 座 位 ;

8 я к тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,

少 年 人 見 我 而 迴 避 , 老 年 人 也 起 身 站 立 ;

9 з верхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,

王 子 都 停 止 說 話 , 用 手 摀 口 ;

10 х овався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...

首 領 靜 默 無 聲 , 舌 頭 貼 住 上 膛 。

11 Б о яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,

耳 朵 聽 我 的 , 就 稱 我 有 福 ; 眼 睛 看 我 的 , 便 稱 讚 我 ;

12 б о я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.

因 我 拯 救 哀 求 的 困 苦 人 和 無 人 幫 助 的 孤 兒 。

13 Б лагословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!

將 要 滅 亡 的 為 我 祝 福 ; 我 也 使 寡 婦 心 中 歡 樂 。

14 З одягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.

我 以 公 義 為 衣 服 , 以 公 平 為 外 袍 和 冠 冕 。

15 О чима я був для сліпого, а кривому ногами я був.

我 為 瞎 子 的 眼 , 瘸 子 的 腳 。

16 Б ідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.

我 為 窮 乏 人 的 父 ; 素 不 認 識 的 人 , 我 查 明 他 的 案 件 。

17 Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.

我 打 破 不 義 之 人 的 牙 床 , 從 他 牙 齒 中 奪 了 所 搶 的 。

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:

我 便 說 : 我 必 死 在 家 中 ( 原 文 是 窩 中 ) , 必 增 添 我 的 日 子 , 多 如 塵 沙 。

19 д ля води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...

我 的 根 長 到 水 邊 ; 露 水 終 夜 霑 在 我 的 枝 上 。

20 М оя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.

我 的 榮 耀 在 身 上 增 新 ; 我 的 弓 在 手 中 日 強 。

21 М ене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.

人 聽 見 我 而 仰 望 , 靜 默 等 候 我 的 指 教 。

22 П о слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.

我 說 話 之 後 , 他 們 就 不 再 說 ; 我 的 言 語 像 雨 露 滴 在 他 們 身 上 。

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...

他 們 仰 望 我 如 仰 望 雨 , 又 張 開 口 如 切 慕 春 雨 。

24 К оли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.

他 們 不 敢 自 信 , 我 就 向 他 們 含 笑 ; 他 們 不 使 我 臉 上 的 光 改 變 。

25 В ибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!

我 為 他 們 選 擇 道 路 , 又 坐 首 位 ; 我 如 君 王 在 軍 隊 中 居 住 , 又 如 弔 喪 的 安 慰 傷 心 的 人 。