1 Х іба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...
人 在 世 上 岂 无 争 战 麽 ? 他 的 日 子 不 像 雇 工 人 的 日 子 麽 ?
2 Я к раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,
像 奴 仆 切 慕 黑 影 , 像 雇 工 人 盼 望 工 价 ;
3 т ак місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...
我 也 照 样 经 过 困 苦 的 日 月 , 夜 间 的 疲 乏 为 我 而 定 。
4 К оли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку...
我 躺 卧 的 时 候 便 说 : 我 何 时 起 来 , 黑 夜 就 过 去 呢 ? 我 尽 是 反 来 覆 去 , 直 到 天 亮 。
5 З одяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка...
我 的 肉 体 以 虫 子 和 尘 土 为 衣 ; 我 的 皮 肤 才 收 了 口 又 重 新 破 裂 。
6 А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...
我 的 日 子 比 梭 更 快 , 都 消 耗 在 无 指 望 之 中 。
7 П ам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...
求 你 想 念 , 我 的 生 命 不 过 是 一 口 气 ; 我 的 眼 睛 必 不 再 见 福 乐 。
8 Н е побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...
观 看 我 的 人 , 他 的 眼 必 不 再 见 我 ; 你 的 眼 目 要 看 我 , 我 却 不 在 了 。
9 Я к хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,
云 彩 消 散 而 过 ; 照 样 , 人 下 阴 间 也 不 再 上 来 。
10 н е вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...
他 不 再 回 自 己 的 家 ; 故 土 也 不 再 认 识 他 。
11 Т ож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:
我 不 禁 止 我 口 ; 我 灵 愁 苦 , 要 发 出 言 语 ; 我 心 苦 恼 , 要 吐 露 哀 情 。
12 Ч и я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?
我 对 神 说 : 我 岂 是 洋 海 , 岂 是 大 鱼 , 你 竟 防 守 我 呢 ?
13 К оли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,
若 说 : 我 的 床 必 安 慰 我 , 我 的 榻 必 解 释 我 的 苦 情 ,
14 т о Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене...
你 就 用 梦 惊 骇 我 , 用 异 象 恐 吓 我 ,
15 І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості.
甚 至 我 宁 肯 噎 死 , 宁 肯 死 亡 , 胜 似 留 我 这 一 身 的 骨 头 。
16 Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...
我 厌 弃 性 命 , 不 愿 永 活 。 你 任 凭 我 罢 , 因 我 的 日 子 都 是 虚 空 。
17 Щ о таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?
人 算 甚 麽 , 你 竟 看 他 为 大 , 将 他 放 在 心 上 ?
18 Т и щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш...
每 早 鉴 察 他 , 时 刻 试 验 他 ?
19 Я к довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою?
你 到 何 时 才 转 眼 不 看 我 , 才 任 凭 我 咽 下 唾 沫 呢 ?
20 Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?
鉴 察 人 的 主 啊 , 我 若 有 罪 , 於 你 何 妨 ? 为 何 以 我 当 你 的 箭 靶 子 , 使 我 厌 弃 自 己 的 性 命 ?
21 І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...
为 何 不 赦 免 我 的 过 犯 , 除 掉 我 的 罪 孽 ? 我 现 今 要 躺 卧 在 尘 土 中 ; 你 要 殷 勤 地 寻 找 我 , 我 却 不 在 了 。