М и мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
نَتَحَسَّسُ الحائِطَ كَالعِميانِ، نَتَلَمَّسُ طَرِيقَنا كَمَنْ لا عُيُونَ لَهُمْ. نَتَعَثَّرُ فِي الظَّهِيرَةِ كَما لَو كُنّا فِي العَتمَةِ. صِرنا كالمَوتَى مَعَ أنَّنا بَينَ الأحياءِ.
Continue reading Report error