Д омівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...
حَياتِي زالَتْ وَأُخِذَتْ مِنِّي، مِثلَ خَيمَةِ الرّاعِي. قُطِعَتْ حَياتِي وَلُفَّتْ، مِثلَ نَسّاجٍ يَفصِلُ البِساطَ عَنِ آلَةِ الحِياكَةِ، قَدِ انتَهَتْ فِي فَترَةٍ قَصِيرَةٍ!
Continue reading Report error