( 42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
وَأقُولُ للهِ الَّذِي هُوَ صَخرَتِي: «لِماذا نَسِيتَنِي؟ لِماذا عَلَيَّ أنْ أتَحَمَّلَ قَسوَةَ عَدُوِّي؟»