( 42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
يُهِينُنِي خُصُومِي، وَعِظامِي يَسْحَقُونَ. يَسألُونَنِي كُلَّ الوَقْتِ: «أينَ إلَهُكَ؟»