و َبَينَما كانا مُنصَرِفَينِ، طَلَبُوا مِنهُما أنْ يُكَلِّماهُمْ بِهَذا الكَلامِ نَفسِهِ فِي السَّبتِ التّالِي.
А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.