А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
غَيرَ أنَّ بُطرُسَ وَاصَلَ قَرعَ البابِ. فَلَمّا فَتَحُوا البابَ وَرَأوهُ، ذُهِلُوا.