( 57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
حَياتِي فِي خَطَرٍ، وَأنا مُحاطٌ بِأعداءٍ. كَأنِّي وَسَطَ أُسُودٍ تَفتَرِسُ البَشَرَ. أسنانُها رِماحٌ وَسِهامٌ، وَألسِنَتُها سُيُوفٌ ماضِيَةٌ.
Continue reading Report error