( 32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
وَأشْرَقَتِ الشَّمْسُ عَلَيهِ وَهُوَ مارٌّ بِفَنِيئِيلَ. وَكانَ يَعرُجُ بِسَبَبِ فَخذِهِ.