ف َحَزِنَ المَلِكُ، لَكِنَّهُ أمَرَ بِتَلبِيَةِ طَلَبِها بِسَبَبِ قَسَمِهِ، وَاحْتِراماً لِضُيُوفِهِ.
І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.