« وَلَكِنَّ الأولادَ تَمَرَّدُوا عَلَيَّ. لَمْ يُطِيعُوا شَرائِعِي وَلَمْ يُدَقِّقُوا فِي حِفظِ فَرائِضِي. لَمْ يَعمَلُوا الأُمُورَ الَّتِي إنْ عَمِلَها إنْسانٌ يَحيا بِها، وَنَجَّسُوا أيّامَ الرَّاحَةِ الَّتِي عَيَّنْتُها. لِذا فَكَّرتُ بِأنْ أسكُبَ كُلَّ غَضَبِي عَلَيهِمْ فَأُهلِكُهُمْ فِي الصَّحراء تَماماً.
Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.
Continue reading Report error