我 要 为 山 岭 哭 泣 悲 哀 , 为 旷 野 的 草 场 扬 声 哀 号 ; 因 为 都 已 乾 焦 , 甚 至 无 人 经 过 。 人 也 听 不 见 牲 畜 鸣 叫 , 空 中 的 飞 鸟 和 地 上 的 野 兽 都 已 逃 去 。
(9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!
Continue reading Report error